Почуття в метро

Напевне кожен зусрічав на вулиці людей, які ідуть по вулиці і посміхаються, чи плачуть... Вчора їхав в метро, і навпроти в мене сиділи троє молодих людей, між якими буди дивні збіги і відмінності, які я помітив. Першим сидів молодий хлопець і потім дві дівчини, між собою вони, це одразу видно, були не знайомі. Всі були блондинами, з волоссям по плечі (дівчата були явно пофарбовані). По боках хлопець і дівчина сиділи і посміхалися своїм думкам, щось згадували, чи просто мріяли. У баришні легка посмішка часто змінювалася на широку білозубу, а очі починали світитись. В середині дівчина сиділа і плакала. У неї навіть на комірі світлого пальто була маленька мокра цятка від сльози, вона весь час перебирала контакти в телефоні, намагалась кудись додзвонитись, правда їй ніхто не відповідав.
Не знаю чи помітив хтось ще цей контраст, але на мене це справило враження.